http://hdl.handle.net/123456789/25219 2026-04-07T13:03:02Z 2026-04-07T13:03:02Z Наровлянський, Олександр Данилович Наровлянська, Марина Данилівна Лукацький, Євгеній Дмитрович Овчаренко, Олена Валеріївна Дніпров, Олексій Сергійович http://hdl.handle.net/123456789/25239 2026-04-07T11:43:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Онлайн-змагання в освітньому туризмі України: емпіричне дослідження в кризових умовах Authors: Наровлянський, Олександр Данилович; Наровлянська, Марина Данилівна; Лукацький, Євгеній Дмитрович; Овчаренко, Олена Валеріївна; Дніпров, Олексій Сергійович Abstract: Інформаційно-комунікаційні технології останніми роками набули значного поширення в освіті України та світу. Особливої актуальності їх застосування, зокрема дистанційних форм освітньої та змагальної діяльності, набуло в кризові періоди – під час карантинних обмежень, пов’язаних з пандемією COVID-19, та в умовах воєнного стану в Україні. Водночас питання використання дистанційних технологій в освітньому туризмі залишається недостатньо дослідженим. Метою статті є узагальнення та наукове осмислення досвіду організації дистанційних (online) змагань зі спортивного туризму й спортивного орієнтування в Україні у 2020–2023 рр. У дослідженні проаналізовано практику проведення таких заходів Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства та туризму учнівської молоді та обласними центрами туризму і краєзнавства. Визначено основні типи завдань, що застосовувалися під час дистанційних змагань, виявлено методичні та технічні проблеми їх реалізації, проаналізовано склад учасників, рівень навчального навантаження та технічні умови участі. Наукова новизна дослідження полягає у розробці класифікації дистанційних змагань за змістовим наповненням та технологією реалізації, а також у доведенні, на основі методів математичної статистики, впливу характеристик візуального стимуляційного матеріалу й типу пристрою на результати виконання завдань. Проведена експертна оцінка якості візуального контенту дозволила обґрунтувати методичні підходи до мінімізації впливу технічних факторів на результати змагань. Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні шляхів удосконалення організації дистанційних змагань, зокрема методів запобігання проявам академічної недоброчесності та порушенню принципу Fair Play, а також у формулюванні рекомендацій щодо підготовки завдань з урахуванням технічних можливостей учасників. Отримані результати підтверджують, що за умови дотримання специфічних методичних і технічних вимог, дистанційні змагання можуть виступати ефективним інструментом організації освітньо-туристської діяльності у кризових умовах і доповненням до очних форм роботи.

2026-01-01T00:00:00Z Юсуфоглу, Сімузар Зекерья, Батур http://hdl.handle.net/123456789/25238 2026-04-07T11:28:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Міждисциплінарне вирішення проблем в освіті: систематичне картографування з акцентом на турецькому науковому контексті Authors: Юсуфоглу, Сімузар; Зекерья, Батур Abstract: Це дослідження відображає наукові розвідки щодо міждисциплінарного вирішення проблем в освіті, зосереджуючись насамперед на турецькому науковому контексті. Міжнародні праці включені для забезпечення повного контекстуального порівняння та позиціонування національних дослідницьких тенденцій у наукових джерелах. Дослідження має на меті визначити структурні характеристики галузі, виявити панівні тенденції та наявні прогалини. У межах цієї структури було проаналізовано 35 дисертацій і 9 статей, опублікованих між 2015 та 2023 роками, за такими критеріями: рік публікації, академічний рівень, метод дослідження, робоча група, пов'язані дисципліни та тематична спрямованість. Результати засвідчують, що дисертації часто публікувалися у 2018 та 2019 роках, тоді як статті досягли піку у 2020 році, що відображає період інтенсифікації академічного та інституційного наукового інтересу. Магістерські роботи становлять більшість досліджень, тоді як докторські студії залишаються обмеженими за кількістю й теоретичним внеском. У дисертаціях переважно використовувалися змішані методи дослідження, тоді як у статтях частіше зустрічалися кількісні моделі, що вказує на обмежену методологічну різноманітність і мале використання якісних підходів. Учні загальноосвітньої школи були групою, яку вивчали найчастіше, тоді як вчителі, батьки та інші зацікавлені сторони залучалися обмежено. Розподіл навчальних предметів був зосереджений на науковій складовій, математиці та інженерії під впливом підходів STEM і STEAM, тоді як соціальні науки та мистецтво залишаються мало представленими. Хоча інтерес до галузі зріс, методологічного балансу не досягнуто, а теоретична консолідація залишається обмеженою. Дослідження підкреслює необхідність урізноманітнення дизайну досліджень, розширення профілів учасників та посилення всебічного аналізу на рівні докторантури.

2026-01-01T00:00:00Z Запорожець, Антон Запорожець, Тетяна Василівна http://hdl.handle.net/123456789/25237 2026-04-07T11:11:38Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Архітектура систем оцінювання у вищій освіті: багаторівнева модель і діагностичні критерії Authors: Запорожець, Антон; Запорожець, Тетяна Василівна Abstract: Системи оцінювання у вищій освіті зазвичай описують через шкали, бали та формальні процедури. Проте чи можна, спираючись лише на тип шкали або інструменти, зрозуміти, яку функцію реально виконує оцінювання – підтримку навчання чи адміністративний контроль? Чому формально подібні системи в різних університетах призводять до принципово різних освітніх практик і поведінкових стратегій здобувачів? Оцінювання не може бути адекватно проаналізоване через окремі елементи, оскільки однакові за формою рішення можуть виконувати принципово різні функції залежно від механізму їх формування, поєднання та використання. Метою статті є розробка архітектурної аналітичної рамки для проєктування та діагностики систем оцінювання у вищій освіті як багаторівневої конфігурації взаємопов’язаних рішень. Для досягнення цієї мети систематизовано різнорідні характеристики систем оцінювання як варіанти рішень на окремих рівнях архітектури, змодельовано типові конфігурації систем для різних інституційних цілей та розроблено діагностичні критерії для аналізу конструктивної узгодженості конкретної системи оцінювання. Наукова новизна полягає у запропонованому архітектурному підході, який розглядає оцінювання як багаторівневу конфігурацію рішень: концептуальний рівень визначає простір варіантів для методологічного рівня, який модифікується регуляторними параметрами та реалізується через організаційні форми. Представлено типові траєкторії оцінювання і діагностичний інструментарій для оцінки їх узгодженості. Модель операціоналізує принцип балансу між педагогічно бажаним, технічно можливим і адміністративно допустимим, щоб проєктувати системи для усвідомленого навчання навіть в умовах інституційних обмежень. Основний висновок: системи оцінювання є коректною лише за умови внутрішньої архітектурної узгодженості між рівнями.

2026-01-01T00:00:00Z Валентьєва, Тетяна Іванівна Пак, Антоніна Докучаєва, Вікторія Вікторівна Сорока, Ірина Степаненко, Олена Іванівна http://hdl.handle.net/123456789/25236 2026-04-07T10:58:20Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Використання ментальних карт у вивченні гуманітарних наук студентами закладу вищої освіти Authors: Валентьєва, Тетяна Іванівна; Пак, Антоніна; Докучаєва, Вікторія Вікторівна; Сорока, Ірина; Степаненко, Олена Іванівна Abstract: Метою дослідження є визначення впливу інтелект-карт (mind maps) на вивчення гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти та виявлення їхнього потенціалу для вдосконалення аналітичних, рефлексивних і когнітивних умінь студентів. У роботі застосовано комплексну методологію, що поєднує стандартизоване тестування (Watson-Glaser Critical Thinking Appraisal, Reflective Practice Questionnaire, Coping Flexibility Scale-Revised), анкетування, структуроване спостереження та статистичні методи — дисперсійний аналіз (ANOVA), кореляційний аналіз і парний t-тест. Емпіричну вибірку становили 120 студентів гуманітарних спеціальностей, випадковим чином розподілених на контрольну й експериментальну групи, що забезпечило валідність і надійність отриманих результатів. Дослідження тривало два навчальні семестри та включало пре-тестування, експериментальне втручання і пост-тестування. Результати показали, що 80 % студентів відзначили високу ефективність інтелект-карт у структуруванні навчального матеріалу, а 75 % — суттєве покращення критичного й рефлексивного мислення. Середнє значення за категорією «адаптивне копінгування» зросло з 3,45 до 4,30, а за категорією «самооцінювання» — з 3,00 до 4,00; величина ефекту коливалася в межах 0,70-0,80, що підтверджує статистично значущий вплив на результати навчання. Інтелект-карти також сприяли когнітивній гнучкості, міждисциплінарній інтеграції та підвищенню залученості студентів у навчальний процес. Наукова новизна дослідження полягає в емпіричному підтвердженні довготривалих когнітивних, рефлексивних і інтегративних ефектів використання інтелект-карт, що вперше кількісно доведено в контексті гуманітарної освіти. Запропоновано педагогічну модель інтеграції інтелект-карт у структуру університетських курсів, яка розкриває новий погляд на взаємодію візуального, аналітичного та критичного мислення. Практичне значення полягає у використанні інтелект-карт як ефективного освітнього інструменту для покращення розуміння й структурування знань, підвищення автономії, мотивації та когнітивної активності студентів у системі вищої освіти.

2026-01-01T00:00:00Z