<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25717" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/25717</id>
  <updated>2026-07-07T22:51:01Z</updated>
  <dc:date>2026-07-07T22:51:01Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Cтратегічне планування в управлінні вищими навчальними закладами: теоретичні та прикладні підходи (на прикладі Туреччини та Азербайджану)</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25781" />
    <author>
      <name>Хамідова, Халіде</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25781</id>
    <updated>2026-07-07T09:12:45Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Cтратегічне планування в управлінні вищими навчальними закладами: теоретичні та прикладні підходи (на прикладі Туреччини та Азербайджану)
Authors: Хамідова, Халіде
Abstract: У статті досліджується роль стратегічного планування в управлінні закладами вищої освіти на основі порівняльного аналізу досвіду Туреччини та Азербайджану. У дослідженні аналізується концептуалізація, інституціоналізація та практична реалізація стратегічного планування в системах вищої освіти з особливим акцентом на моделі управління, нормативно-правові рамки, управлінську спроможність та організаційну культуру. Методологічною основою дослідження є якісний концептуальний підхід, що передбачає аналіз національних стратегічних документів у сфері вищої освіти, інституційних стратегій університетів, регуляторних механізмів та сучасної наукової літератури. Порівняльний аналіз дозволяє виявити спільні та відмінні риси впровадження стратегічного планування в обох країнах. Результати дослідження свідчать, що Туреччина сформувала відносно розвинену та структуровану модель стратегічного планування, інтегровану з механізмами державного регулювання, результативного управління та системами забезпечення якості. У турецьких університетах стратегічне планування виконує не лише формальну адміністративну функцію, а й слугує практичним інструментом прийняття управлінських рішень, розподілу ресурсів, інституційної диференціації та інноваційного розвитку. Натомість у закладах вищої освіти Азербайджану стратегічне планування перебуває на початковому та нерівномірному етапі становлення. Попри наявність стратегічних документів та участь окремих університетів у міжнародних програмах співпраці, планувальні практики часто залишаються фрагментарними та слабко інтегрованими в повсякденні управлінські процеси. Обмежена управлінська спроможність, недостатнє залучення стейкхолдерів і слабкий зв’язок між стратегічним плануванням та бюджетуванням істотно знижують ефективність їх реалізації. Зроблено висновок, що стратегічне планування може бути дієвим лише за умови його впровадження в рамках партисипативного управління, інституційної автономії та систематичного моніторингу й організаційного навчання. Посилення стратегічного планування здатне суттєво підвищити управлінську спроможність закладів вищої освіти та сприяти їх сталому включенню до глобального академічного простору.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Адаптація економічних стратегій підприємств до ринкової невизначеності за допомогою Agile-технологій</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25780" />
    <author>
      <name>Ястремська, Олеся Олександрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гулякін, Євгеній</name>
    </author>
    <author>
      <name>Голота, Михайло</name>
    </author>
    <author>
      <name>Савченко, Вадим</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сергій Храпатий, Сергій Вікторович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25780</id>
    <updated>2026-07-07T09:06:54Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Адаптація економічних стратегій підприємств до ринкової невизначеності за допомогою Agile-технологій
Authors: Ястремська, Олеся Олександрівна; Гулякін, Євгеній; Голота, Михайло; Савченко, Вадим; Сергій Храпатий, Сергій Вікторович
Abstract: У статті розглядається актуальна проблема адаптації економічних стратегій компаній до ринкової невизначеності за допомогою Agile-технологій. Метою дослідження є визначення впливу гнучких управлінських підходів на стратегічну адаптивність компаній у п'яти країнах за 2021–2024 роки. Методологія базується на побудові багатофакторної економетричної моделі з використанням даних про 15 компаній зі США, Великої Британії, Німеччини, України та Китаю. Дослідження враховує такі змінні, як рівень впровадження Agile, ринкова невизначеність, індекс інновацій, галузева приналежність і розмір компанії. Результати моделі підтвердили позитивний вплив гнучких підходів на адаптивність стратегій: найвищі показники зафіксовано у Huawei Technologies (0,82), Новоїпошти (0,78) та Apple Inc. (0,75). Компанії з низьким рівнем впровадження Agile, такі як BP plc або Rolls-Royce Holdings, продемонстрували адаптивність на рівні 0,44–0,51. Отримані результати дають підстави зробити висновок про ефективність гнучких методів у підвищенні стратегічної стійкості компаній до нестабільності зовнішнього середовища. Перспективними напрямками для подальших досліджень є розширення географії вибірки, включення реальної статистики та врахування цифрових і культурних факторів. Розроблена модель може бути застосована для стратегічного планування в контексті глобальних трансформацій і цифрової економіки.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фінансові імплікації цінових диспропорцій в автомобільному страхуванні: крос-національний аналіз України та ЄС</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25779" />
    <author>
      <name>Вергелюк, Юлія Юріївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ганцяк, Михайло Олегович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Богріновцева, Людмила Миколаївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Діденко, Людмила Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мирончук, Юрій Володимирович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25779</id>
    <updated>2026-07-07T07:57:59Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Фінансові імплікації цінових диспропорцій в автомобільному страхуванні: крос-національний аналіз України та ЄС
Authors: Вергелюк, Юлія Юріївна; Ганцяк, Михайло Олегович; Богріновцева, Людмила Миколаївна; Діденко, Людмила Вікторівна; Мирончук, Юрій Володимирович
Abstract: Цінові диспропорції в автомобільному страхуванні створюють фінансову нерівність та перешкоджають ефективній реалізації функцій страхування, нівелюючи його соціальне призначення. Гармонізація страхових стандартів із нормами Європейського Союзу спричинила необхідність зміни діючих систем ціноутворення страховиків, загостривши проблему різкого зростання вартості полісів ОСЦПВ в Україні. Метою статті є дослідження фінансових імплікацій цінових диспропорцій в ОСЦПВ через розробку авторських показників економічного тиску на домогосподарства України та їх крос-національне порівняння з ринками ЄС для обґрунтування стратегій гармонізації страхової політики. Емпіричний аналіз охоплює 2021–2024 роки й використовує статистичні, порівняльні методи та економіко-математичне моделювання. Обґрунтовано необхідність оцінки фінансової спроможності споживачів страхових послуг та запропоновано використання коефіцієнта фінансового навантаження на доходи та індексу доступності страхування, що відображає авторський підхід та враховує доходи, вік автопарку та вартість полісів ОСЦПВ. Наукова новизна полягає в кількісній оцінці цінових диспропорцій в автомобільному страхуванні з використанням розроблених індикаторів. Результати засвідчили, що зростання вартості полісів в Україні створює надмірне фінансове навантаження на домогосподарства. На ринку автострахування в ЄС спостерігаються значно менші цінові диспропорції, а отже, економічні умови забезпечують вищу доступність страхування. Практичне значення дослідження полягає в можливості врахування запропонованих індикаторів державними регуляторами та страховиками в ході вдосконалення тарифної політики та її гармонізації з європейськими стандартами, налаштовуючи ринок на колію соціальної ефективності, доступності та сприяння досягненню цілей сталого розвитку.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент забезпечення сталості бізнесу в умовах воєнної економіки</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/25778" />
    <author>
      <name>Азаренкова, Галина Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Орєхова, Катерина Віталіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Головко, Олена Григорівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/25778</id>
    <updated>2026-07-07T07:30:01Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент забезпечення сталості бізнесу в умовах воєнної економіки
Authors: Азаренкова, Галина Михайлівна; Орєхова, Катерина Віталіївна; Головко, Олена Григорівна
Abstract: У статті досліджено корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) як стратегічний інструмент забезпечення сталості підприємств в умовах воєнної економіки. Повномасштабна війна в Україні трансформувала КСВ із репутаційного інструмента у ключовий механізм підтримки стійкості бізнесу, збереження довіри стейкхолдерів, стабілізації локальних громад і забезпечення сталого розвитку. У статті наведено теоретичний огляд еволюції КСВ із акцентом на такі моделі, як піраміда Керролла, концепція «потрійної нижньої лінії» та теорія зацікавлених сторін. Ці підходи адаптовано до українського контексту воєнного часу. Проведено порівняльний аналіз міжнародних моделей КСВ, що виявив регіональні особливості, зокрема домінування соціально-гуманітарних компонентів у практиках українського бізнесу. Особливу увагу приділено кейсу ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», яке ефективно адаптує свою КСВ-стратегію до умов повномасштабної війни. Компанія реалізує програми з екологічної відповідальності (зменшення викидів CO₂, оптимізація водоспоживання), підтримки працівників, інвестицій у місцеві громади та розвитку сталого бізнесу. Використання показників ефективності (KPI) дозволяє фіксувати досягнення в екологічній, соціальній та економічній сферах, що підтверджує стратегічну значущість КСВ у кризових умовах. Корпоративна соціальна відповідальність виступає стратегічною основою життєздатності та відновлення бізнесу в умовах кризи. Її системна інтеграція, підкріплена державно-приватним партнерством і механізмами нефінансової звітності, сприяє зростанню репутаційного капіталу, зміцненню залученості стейкхолдерів і підвищенню довгострокової конкурентоспроможності підприємств. КСВ є не лише інструментом реагування на виклики війни, а й фундаментом сталого повоєнного розвитку та зміцнення громадянського суспільства в Україні.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

