<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/557">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/557</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/605" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/600" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/596" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/593" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-24T08:50:44Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/605">
    <title>Використання мікрохвиль для активації бентоніту у процесах сорбції іонів нікелю з концентрованих водних розчинів</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/605</link>
    <description>Title: Використання мікрохвиль для активації бентоніту у процесах сорбції іонів нікелю з концентрованих водних розчинів
Authors: Концур, Андрій З.; Сиса, Леонід Володимирович; Шевчук, Люба Павлівна
Abstract: Вивчено фізико-хімічні параметри процесу сорбційного очищення води від сполук Нікелю глинистим&#xD;
сорбентом у статичних умовах. Проаналізовано ізотерму абсорбції іонів цього металу з концентрованих водних розчинів на зразках бентоніту з використанням надвисокочастотного опромінення (мікрохвиль). Найбільш коректно вона описується лінійним рівнянням Ленгмюра. Показано, що опромінення цього сорбенту мікрохвилями у процесі сорбування іонів Нікелю майже у 2 рази збільшує значення граничної сорбційної ємності за цим металом (у порівнянні з методом «стимуляції» - попередньої промивки бентоніту чистою водою під дією мікрохвиль). Результати вивчення відпрацьованого бентоніту методами скануючої електронної мікроскопії, енергодисперсійного та рентгенофазового аналізу вказують на те, що згаданий метал під дією мікрохвиль осаджується на поверхні бентоніту не тільки у вигляді адсорбованого моношару іонів, але й у формі окремої кристалічної фази – силікату Нікелю. Спостерігаються зміни кислотності середовища в процесі сорбційної очистки під дією мікрохвиль: від рН ≈ 5,7…6,5 (перед опроміненням) до рН ≈ 6,7…7,1 (після опромінення). Підтверджено припущення про те, що під дією мікрохвиль у водному середовищі відбувається часткове руйнування силікатного каркасу глинистих сорбентів з вивільненням силікат-іонів SiO3 ^2-. Ці іони зазнають гідролізу, внаслідок чого рН розчину зростає. Також, не виключений прямий розрив зв’язків Si—O в приповерхневих угрупуваннях ≡Si—OН, що призводить до збільшення кількості «вільних» гідроксильних груп</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/600">
    <title>Особливості формування НВЧ арсенід-галієвих субмікронних структур великих інтегральних схем</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/600</link>
    <description>Title: Особливості формування НВЧ арсенід-галієвих субмікронних структур великих інтегральних схем
Authors: Новосядлий, Степан Петрович; Мандзюк, Володимир Ігорович; Гуменюк, Н. Т.; Гук, І. З.
Abstract: У роботі розглянуто особливості технологічних процесів формування субмікронних польових&#xD;
транзисторів Шотткі з використанням арсенід-галієвої технології, а саме технологію формування&#xD;
польових транзисторів Шотткі із самосуміщеним затвором на основі нітриду або силіциду вольфраму.&#xD;
Розроблено високоефективну технологію формування капсулюючих шарів нітридних плівок AlN та BN&#xD;
високочастотним магнетронним розпиленням відповідної мішені в азотній плазмі для реалізації МДН-&#xD;
транзисторів на GaAs</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/596">
    <title>Нові карбіди Ti2CuCx та Ti3Cu2Cx, отримані спіканням продуктів механохімічного синтезу шихти Ti-Cu з добавками вуглецевих нанотрубок</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/596</link>
    <description>Title: Нові карбіди Ti2CuCx та Ti3Cu2Cx, отримані спіканням продуктів механохімічного синтезу шихти Ti-Cu з добавками вуглецевих нанотрубок
Authors: Наконечна, Олеся Іванівна; Білявина, Надія Миколаївна; Дашевський, Микола Миколайович; Іваненко, Катерина Олексіївна; Рево, Сергій Лукич
Abstract: Механохімічною активацією у високоенергетичному планетарному кульовому млині з порошків&#xD;
титану та міді (розмір частинок ~ 90 µм, чистота не нижче 99,6 мас.%) синтезовано системи Ti:Cu із&#xD;
співвідношенням компонент 2:1 та 3:1. Результатом додавання до шихти 1 об. % багатошарових&#xD;
вуглецевих нанотрубок (БВНТ, середній діаметр 10 – 20 нм) є вперше синтезовані нанорозмірні карбіди&#xD;
Ti2CuCx та Ti3Cu2Cx (із вмістом 0,5 та 4,2 ат. % вуглецю та 30,8 та 37,5 ат. % міді, відповідно).&#xD;
Дослідження характеру взаємодії після обробки компонентів шихти в млині проведено з використанням&#xD;
комплексу рентгенівських методик, а саме, повнопрофільного аналізу первинної обробки дифрактограм, отриманих на апараті ДРОН-3М; якісного і кількісного фазового аналізів для визначення фазового складу продуктів синтезу; рентгеноструктурного аналізу для перевірки і уточнення структурних моделей; методики Вільямсона-Холла для визначення розмірів зерен синтезованих карбідів. Показано, що модель структури карбіду Ti3Cu2Cx можна розглядати як новий, описаний вперше структурний тип, вона є дефектною як по титану так і по міді, і містить певну кількість вуглецю (4,2 ат. %), який занурюється в тетраедричні пори металічної гратки. Визначено, що мікротвердість компактованих зразків із 20,1 та 27,3 ат.% Cu є неоднорідною за значеннями величини, які змінюються в основному в межах (6,9 - 7,1) ГПа, тобто, середня величина мікротвердості синтезованих матеріалів у 7 разів перевищує величину мікротвердості чистого титану</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/593">
    <title>Морфологія, фазовий склад та радіологічні властивості золи виносу Бурштинської теплової електростанції</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/593</link>
    <description>Title: Морфологія, фазовий склад та радіологічні властивості золи виносу Бурштинської теплової електростанції
Authors: Миронюк, Іван Федорович; Татарчук, Тетяна Романівна; Васильєва, Ганна Володимирівна; Яремій, Іван Петрович; Микитин, Ігор Михайлович
Abstract: Досліджено фізико-хімічні властивості золи, що вилучається з диму під час згорання вугілля на&#xD;
Бурштинській тепловій електростанції. Утворені в полум’ї частинки є закристалізованими скляними&#xD;
кульками з розміром 0,8 – 600 мкм. З’ясовано, що частинки золи неоднорідні за хімічним складом.&#xD;
Масовий вміст оксидів феруму в них може змінюватися в межах від 2,1 % до 96,4 %, однак, незважаючи&#xD;
на це, співвідношення Al2O3/SiO2 в кульках залишається величиною сталою, рівною 0,47 ± 0,02. Фазовий аналіз підтвердив наявність у частинках α-кварцу (~ 62 мас. %), муліту (~ 32 мас. %) та суміші α-FeООН, α-Fe2O3 і Fe3O4 (разом 6 мас. %). Радіологічні дослідження виявили вищу β- і γ-активність золи, відібраної з відвалу, порівняно із золою з електрофільтру. Це зумовлено накопиченням на поверхні вказаних частинок радіонуклідів 214Pb і 214Bi, які утворюються внаслідок розкладу адсорбованого 222Rn. Ключові слова: зола виносу, скляні мікросфери, муліт, кварц, радіологія.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

