ФОРМУЛА ТЛУМАЧЕННЯ ЗМІСТУ ДОГОВОРУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Abstract

Під тлумаченням ми розуміємо процес інтерпретації предмета пізнання через розкриття його сутнісних ознак. Результатом такого процесу стає суб’єктивне формування сукупності певних суджень, усвідомлення змісту відповідного предмета. З наведеного вбачається необхідність застосування, в процесі інтерпретації, численного інструментарію встановлення об’єктивного змісту правових норм. Прийомами (способами) інтерпретації виступають лінгвістичне, системне, історичне, функціональне, телеологічне, граматичне, логічне тлумачення тощо. У сфері приватного права юридичне оформлення соціальних зв’язків між особами здійснюється шляхом каузально-правового (індивідуального) регулювання. Договір як засіб каузальноправового регулювання відносин також вимагає інтерпретації свого змісту. Тлумачення змісту правочину передбачає диференціацію та єдність загальних вимог до тлумачення норм права і специфіку індивідуального правового регулювання суспільних відносин. Звичайні способи тлумачення правових норм становлять один сегмент інтерпретації змісту правочину. Другим не менш важливим стає тлумачення змісту правочину на основі формули інтерпретації contra proferentem, a fortiori, а також формула еквівалентності зустрічного задоволення, що потребує свого комплексного застосування з метою встановлення дійсного наміру сторін на умовах розумності і доброзичливості.