Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/2091
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Корпало, Оксана Романівна | - |
dc.date.accessioned | 2020-03-24T18:56:26Z | - |
dc.date.available | 2020-03-24T18:56:26Z | - |
dc.date.issued | 2019 | - |
dc.identifier.citation | Дихотомія понять «агенсивність» / «дезагенсність» у польській мові. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Мова та література у полікультурному просторі» (Львів 8-9 лютого 2019р.). С107-110. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/2091 | - |
dc.description.abstract | Назва „безособові речення” неадекватно відбиває семантичну суть таких структур, адже особа-суб’єкт зазвичай есплікується, втілюючись у непрямих відмінках іменника чи особового займенника, або домислюється завдяки контексту. Враховуючи наявність (експліцитну чи імпліцитну) семантичного суб’єкта, зумовлену потребою актуалізувати або не актуалізувати діяча, за інформаційною заданістю особи – конкретної, невизначеної чи узагальненої, речення можна поділити на агенсивні й безагенсні з подальшим поділом на означено-, неозначено- й узагальнено-суб’єктні. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.title | ДИХОТОМІЯ ПОНЯТЬ „АГЕНСИВНІСТЬ” / „ДЕЗАГЕНСНІСТЬ” У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Статті та тези (ФФілолог) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Корпало_О.Р_стаття.docx | 33.11 kB | Microsoft Word XML | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.