Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/23024
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЛінецький, Сергій-
dc.date.accessioned2025-05-21T08:37:01Z-
dc.date.available2025-05-21T08:37:01Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationЛінецький С. До питання про функції Регламенту Верховної Ради України: спроба теоретико-правової систематизації // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - Івано-Франківськ. - 2024. - Вип. 65. – С.1.82-1.106uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/23024-
dc.description.abstractУ пропонованій статті здійснено теоретико-правове узагальнення функцій Регламенту Верховної Ради України. Під ними запропоновано розуміти основні напрямки та види впливу цього Регламенту на порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, на засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, на засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а також на порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування державних органів, визначення законодавчої процедури, процедур розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядку здійснення контрольних функцій Верховної Ради України. З’ясовано, що функціям Регламенту властива низка ознак, що відображають його правову природу, спрямованість, конституційну роль і значення в системі законодавчих актів держави, висвітлені ці ознаки. Доведено, що, враховуючи специфіку конституційної ролі та об’єкта впливу Регламенту, він виконує одночасно чотири групи функцій: 1) загальносоціальні (політична, соціальна, ідеологічна, фінансово-економічна, інформаційна, комунікативна) і юридичні, причому останні структурно диференціюються на загальноправові, спеціально-правові та конкретно-правові; 2) загальноправові – ті, що їх виконує кожен нормативно-правовий акт вищої юридичної сили (закон); 3) спеціально-правові – ті, що їх виконує кожен закон, що належить до галузі конституційного права; 4) конкретно-правові – ті, що їх виконує саме цей законодавчий акт, виходячи зі специфіки й унікальності його об’єкта. До числа конкретно-правових функцій Регламенту віднесені: 1) упорядковуюча; 2) функції, що забезпечують службову роль Регламенту по відношенню до Конституції; 3) нормативно-забезпечувальна; 4) установча, або організаційна; 5) компетенційна; 6) функція забезпечення парламентського консенсусу; 7) функція гарантування парламентського континуїтету; 8) дисциплінувальна (юрисдикційна); 9) легітимізаційна; 10) ресурсного забезпечення; 11) гаранту-вальна; 12) управлінська; 13) конституційно-процесуальна.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherПрикарпатський національний університет імені Василя Стефаникаuk_UA
dc.subjectфункції праваuk_UA
dc.subjectфункції правових актівuk_UA
dc.subjectКонституція Україниuk_UA
dc.subjectРегламентuk_UA
dc.subjectВерховна Рада Україниuk_UA
dc.subjectпарламентські процедуриuk_UA
dc.titleДо питання про функції Регламенту Верховної Ради України: спроба теоретико-правової систематизаціїuk_UA
dc.title.alternativeOn the question of the functions of the Regulation of the Verkhovna Rada of Ukraine: an attempt at theoretical and legal systematizationuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:№ 65

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2024.65.1.linetsky.pdf360.2 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.