Вплив стратегій критичного мислення на формування пізнавальної самостійності студентів

Abstract

У статті розглядається вплив стратегій критичного мислення на розвиток пізнавальної самостійності студентів. Мета дослідження – з’ясувати ефективність інноваційних педагогічних методів, які сприяють розвитку критичного мислення та самостійності студентів. Для досягнення мети було використано комплекс теоретичних, емпіричних і статистичних методів, зокрема анкетування, педагогічний експеримент, регресійний аналіз. Результати дослідження виявили значні відмінності між експериментальною групою (ЕГ) та контрольною групою (КГ). Кореляційний аналіз також засвідчив значний позитивний зв’язок між критичним мисленням і пізнавальною самостійністю студентів. Зокрема, показники мотиваційного критерію пізнавальної самостійності продемонстрували кореляційні зв’язки з компонентами критичного мислення з коефіцієнтами від 0,42 до 0,51 (p < 0,001). Особливістю дослідження є двокраїнний дизайн (Україна та Киргизстан), що дозволяє порівняти ефективність інноваційних стратегій критичного мислення у різних культурно-освітніх контекстах. Встановлено, що в обох вибірках експериментальні групи значно перевищують контрольні за всіма показниками. Програма, що включала кейс-методи, проєктне навчання та теорію розв’язання винахідницьких задач, виявилася ефективною в обох країнах, проте із певними локальними адаптаціями. Наукова новизна цього дослідження полягає в тому, що воно ґрунтовно вивчає взаємозв’язки між критичним мисленням та різними аспектами когнітивної незалежності. Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження запропонованої програми в заклади вищої освіти як у межах спеціальних курсів, так і у форматі міждисциплінарної інтеґрації критичного мислення в освітній процес. Адаптивність методики до різних культурно-освітніх контекстів (зокрема українського та киргизького) свідчить про її універсальність і практичну придатність для широкого застосування.