Подолання бар’єрів в інклюзивній освіті – результати готовності педагогів до впровадження інновацій у роботі з дітьми з інвалідністю

Abstract

У статті обґрунтовано актуальність проблеми безбар’єрності в інклюзії під час організації освітньої діяльності з особами з інвалідністю з урахуванням сучасних викликів, зокрема навчання в умовах кризи (війни). Охарактеризовано стан цієї проблеми в науковій педагогічній літературі і освітній практиці, на основі чого визначено деякі труднощі, як: психологічні установки педагогів і вчителів; обмежене ресурсне забезпечення; недостатній рівень професійної підготовки й підтримки інклюзивних інновацій з боку адміністрації, вчителів чи громади; інституційні перешкоди тощо. З’ясовано, що в умовах сучасних суспільних викликів, зокрема війни в Україні, проблема інклюзії стала ще більш нагальною, адже до освітнього процесу долучаються діти з новими формами вразливості – психотравмовані, переміщені з інших реґіонів, з порушеннями розвитку та ін. Презентовано результати опитування майбутніх учителів щодо вивчення рівня їхньої готовності до впровадження інновацій та роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) на етапі констатувального і формувального експерименту, який проводився на базі українських університетів. Подано порівняльні показники щодо динаміки ставлення здобувачів вищої освіти до подолання бар’єрів у роботі з учнями з інвалідністю, зокрема в умовах воєнного стану в Україні. Експериментальна робота передбачала дослідження професійної готовності майбутніх учителів до упровадження в практику освітньої, цифрової, інформаційної та фізичної безбар’єрності. Авторське методичне забезпечення, що позиціонується як інноваційне і було предметом апробації, включало поєднання цифрових інструментів і ресурсів (імерсивне навчання, короткі відео та анімації на теми інклюзії тощо) з інтерактивними методами, проєктною діяльністю та кейс-технологіями. Доведено необхідність імплементації у практику освітньої безбар’єрності у найширшому розумінні цього поняття, що має на меті створення рівних можливостей для відкритого доступу до якісної освіти для усіх учнів (студентів), незалежно від їхніх фізичних, когнітивних, мовних, соціальних та/або культурних особливостей. Акцентовано на потребі реалізації інклюзивних педагогічних стратегій, адаптації програм і методів навчання, формування толерантності, прийняття різноманітності та створення недискримінаційного освітнього середовища.