Бюджетна політика європейського союзу в умовах геоекономічної невизначеності: тенденції, виклики та реформа пакту стабільності та зростання 2024 року

Abstract

У статті досліджено еволюцію та трансформацію бюджетної політики в Європейському Союзі (ЄС) в умовах зростаючої геоекономічної невизначеності з особливим акцентом на період з 2013 по 2024 роки. Дослідження мотивоване двома основними зовнішніми потрясіннями - пандемією COVID-19 та повномасштабною війною Росії проти України - які виявили значні проблеми в існуючій системі регулювання бюджетними дефіцитами в ЄС та обумовили перегляд Пакту стабільності та зростання (ПСЗ). У дослідженні розглядається, як ці кризи виявили асиметричну відповідь у бюджетних політиках країн-членів, що призвело до виникнення двох протилежних груп країн: одні з стабільними бюджетними балансами, інші – з хронічними бюджетними дефіцитами.Основною метою цього дослідження є оцінка ефективності реформованого ПСЗ, прийнятого в 2024 році, в просуванні більш адаптивної та стійкої системи наддержавного бюджетного регулювання. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі, поєднуючи емпіричні дані про дефіцит бюджету з критичними оцінками правових документів ЄС та наукової літератури. Бюджетна політика оцінюється у вибірці країн ЄС, що характеризується або стабільно низькими показниками бюджетного дефіциту (наприклад, Данія, Ірландія, Люксембург), або стійкими високими бюджетними дефіцитами та, відповідно, слабким фіскальним управлінням (наприклад, Румунія, Франція, Угорщина, Польща).Результати аналізу свідчать, що реформа 2024 року запроваджує більш гнучкі, специфічні для кожної країни шляхи коригування бюджетного дефіциту, які основані на середньостроковому бюджетному плануванні, створенні фіскальних буферів та стимулах для структурних реформ та державних інвестицій. Однак дослідження також виявляє кілька критичних вразливостей оновленої системи - особливо суб'єктивність аналізу стійкості боргу, політичний характер механізмів виконання зобов’язань та постійний ризик збереження високих бюджетних дефіцитів.Наукова новизна цього дослідження полягає в його систематичній оцінці ефективності оновленого ПСЗ, як відповіді на кризи, та його внеску у ширший академічний дискурс про необхідність створення реально працюючої наднаціональної системи регулювання бюджетних політик країн-членів.