Облік зовнішньоекономічної діяльності в умовах цифрової трансформації

Abstract

Стаття спрямована на дослідження особливостей застосування сучасного програмного забезпечення для обліку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в умовах цифрової трансформації. У публікації акцентовано увагу на функціональних можливостях програм, здатних автоматизувати облік валютних операцій, митного оформлення, роботи з контрактами та іншими складовими ЗЕД. Проведено порівняльний аналіз популярних програмних рішень (Master: Бухгалтерія, ISPro, SAP S/4HANA, Dilovod), що дозволило виявити їх переваги й обмеження відповідно до специфіки підприємств різного масштабу. Метою статті є дослідження ролі сучасного програмного забезпечення в забезпеченні ефективного обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах цифрової трансформації. А також виявлення основних функціональних характеристик, переваг та недоліків провідних програмних рішень, що використовуються в цій сфері, а також визначення критеріїв, за якими доцільно здійснювати їх вибір.З метою реалізації поставленої у статті мети було застосовано сукупність наукових методів дослідження, зокрема, метод індукції та дедукції застосовувався для логічного обґрунтування підходів до вибору програмного забезпечення для обліку ЗЕД. Системний аналіз дав змогу комплексно оцінити функціональні можливості програм у взаємозв’язку з цифровими трансформаційними процесами в обліку. Метод синтезу дозволив узагальнити результати аналізу та сформулювати рекомендації щодо критеріїв вибору. Абстрагування використовувалося для теоретичного осмислення ключових понять і формування висновків. Візуалізація даних у таблицях і рисунках була здійснена за допомогою графічного методу.Науковою новизною дослідження є систематизація вимог до програмного забезпечення в контексті цифрової трансформації та обґрунтування підходів до його вибору для забезпечення ефективного ведення обліку ЗЕД. Результати дослідження можуть бути використані практиками бухгалтерського обліку та управління як основа для прийняття рішень щодо впровадження цифрових рішень у зовнішньоекономічну діяльність підприємств. Узагальнені висновки можуть слугувати базою для подальших досліджень щодо інтеграції облікових систем із глобальними цифровими платформами та розвитку методик автоматизованого контролю в міжнародних операціях.