Методичні підходи до аналізу історичних джерел на уроках історії (на прикладі пропагандистських матеріалів УПА)

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню теоретичних, історичних та методичних засад застосування різних видів історичних джерел у закладах загальної середньої освіти, зокрема матеріалів пропагандистського характеру, створених Українською повстанською армією (УПА). Актуальність дослідження зумовлена сучасними викликами історичної освіти, потребою у формуванні критичного мислення школярів, здатності до аналізу різнотипних джерел та необхідністю подолання усталених стереотипів щодо українського визвольного руху середини ХХ століття. У першому розділі подано характеристику джерельної бази дослідження та стану вивчення проблеми в історіографії. Розглянуто основні групи джерел, а також наукові праці українських і зарубіжних дослідників, які досліджували структуру, зміст та функції пропаганди визвольного руху, а також меетодичні підходи до аналізу джерел. У другому розділі розкрито теоретичні засади аналізу історичних джерел у шкільній історичній освіті. Розглянуто поняття, класифікацію та навчальні функції історичних джерел, а також їх значення для формування історичного мислення учнів. У третьому розділі висвітлено ідеологічні засади діяльності ОУН і УПА, які визначали зміст і спрямування їхньої пропаганди. Проаналізовано пропаганду як важливий елемент збройної та підпільної боротьби, окреслено її ключові функції: мобілізаційну, інформаційну, виховну, легітимізаційну та дезінформаційну. Розкрито ідеологічні основи діяльності, пов’язані з концепцією українського націоналізму, ідейними документами ОУН і т.п. У четвертому розділі досліджено структуру пропагандистської діяльності УПА на території Станіславщини (сучасної Івано-Франківщини). Проаналізовано організацію пропагандистських відділів, їхні функції, кадровий склад і взаємодію з іншими структурами підпілля. Визначено основні види пропагандистських матеріалів: листівки, брошури, підпільні газети, звернення до населення, а також усні форми пропаганди – бесіди, зустрічі ін. У п’ятому розділі окреслено особливості функціонування пропаганди УПА в умовах Станіславщини. Проаналізовано специфіку поширення агітаційних матеріалів у гірських і рівнинних районах, ступінь підтримки населення, взаємодію з місцевими громадами. Особлива увага приділена протидії радянських карально-репресивних органів та наслідкам такої боротьби: знищенню підпільних друкарень, переслідуванню активістів. У шостому розділі подано комплекс методичних підходів до використання пропагандистських матеріалів УПА як історичних джерел у шкільному курсі історії. Запропоновано алгоритми та прийоми роботи з джерелами, зокрема контекстний і критичний аналіз, виявлення авторського задуму, дослідження мовних та візуальних засобів впливу, порівняння з іншими видами джерел. Розроблено методичні рекомендації для вчителів щодо організації роботи на уроці, проведення проблемного навчання, інтерактивних методів, проєктної діяльності та формувального оцінювання. Наголошено, що використання таких матеріалів сприяє розвитку медіаграмотності та критичного мислення учнів, формує здатність до об’єктивного й неупередженого сприйняття історії. У висновках підсумовано основні результати роботи, визначено теоретичну та практичну значущість дослідження, підкреслено потенціал пропагандистських матеріалів УПА як цінних навчальних джерел за умови методично грамотного використання. Робота містить широкий перелік використаних джерел і додатки, що включають зразки аналізованих матеріалів та методичні розробки.