Проблемне навчання як засіб формування критичного мислення учнів при вивченні зовнішньої політики східноєвропейських держав ХІV– ХV cт. у курсі історії середньовіччя

Abstract

Дипломна робота на здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти присвячена комплексному дослідженню проблемного навчання як ефективного засобу формування критичного мислення учнів у процесі вивчення зовнішньої політики східноєвропейських держав XIV–XV століть у курсі історії Середньовіччя. Актуальність теми визначається сучасними освітніми трансформаціями, зумовленими впровадженням компетентнісного підходу, необхідністю формування активної, свідомої та відповідальної особистості, здатної до аналізу, інтерпретації та оцінювання історичних подій і процесів. Особливе значення це має в умовах інформаційного перенасичення та поширення маніпулятивних інтерпретацій історичного минулого. Мета дипломної роботи полягає у вивченні процесів зовнішньої експансії Польщі, Великого князівства Литовського та Тевтонського ордену як взаємопов’язаної системи, а також у визначенні ефективності використання проблемного навчання як засобу формування критичного мислення учнів під час вивчення зовнішньої політики східноєвропейських держав XIV–XV століть у курсі історії середньовіччя та розробці методичних рекомендацій щодо його впровадження в навчальний процес. У першому розділі роботи здійснено аналіз джерел та історіографії досліджуваної проблеми. Встановлено, що основними джерелами для вивчення зовнішньої експансії в Східній Європі XIV–XV ст. є середньовічні хроніки, літописи, актові матеріали та тексти міжнародних договорів. Ці джерела дозволяють не лише реконструювати напрями та наслідки зовнішньої політики досліджуваних держав, але й простежити взаємозв’язок між внутрішніми політичними, соціальними та економічними процесами і зовнішньополітичними рішеннями. Окрему увагу приділено нормативно-правовій базі сучасної освіти України, яка визначає формування критичного мислення як одну з ключових освітніх цілей, а також аналізу праць методистів, присвячених розвитку критичного мислення, проблемних методів навчання. Історіографія проблемного навчання та критичного мислення зосереджується переважно на визначенні їхньої сутності, структури, функцій та методів реалізації в освітньому процесі. Другий розділ присвячено аналізу зовнішньополітичних процесів у Східній Європі XIV–XV ст. Встановлено, що в означений період відбувається продовження й трансформація експансіоністських тенденцій попередніх століть. Проаналізовано литовсько-тевтонське протистояння, польсько-тевтонські конфлікти, боротьбу за Галицько-Волинську спадщину, значення Кревської унії 1385 р. та наслідки Грюнвальдської війни 1409–1411 рр. Показано, що литовська експансія сприяла ліквідації ординської зверхності над українськими землями, тоді як польська модель експансії поступово трансформувалася з воєнної у культурно-економічну, базовану на шляхетській інтеграції та поширенні католицизму. Окремо висвітлено посилення Великого князівства Московського наприкінці XV ст. як чинник формування нової системи міжнародних відносин у регіоні. У третьому розділі розкрито теоретичні основи проблемного навчання та критичного мислення. Обґрунтовано, що критичне мислення є складним інтегративним утворенням, яке включає вміння аналізувати інформацію, працювати з різними джерелами, відокремлювати факти від інтерпретацій, аргументовано відстоювати власну позицію та здійснювати рефлексію. Доведено, що проблемне навчання є одним із найбільш ефективних дидактичних підходів до розвитку критичного мислення, оскільки ґрунтується на створенні проблемних ситуацій, які не мають однозначного розв’язання і спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності. Четвертий розділ має прикладний характер і присвячений методиці формування критичного мислення учнів на уроках історії через проблемне навчання. Запропоновано систему проблемних запитань (уточнювальних, контрольних ін.), кейсів, дискусій, рольових ігор, методів «ПРЕС», «Акваріум», історичного синтезу, порівняння та аксіологічного аналізу. Показано можливості міждисциплінарного підходу та використання цифрових інструментів для систематизації й аналізу навчального матеріалу. Доведено, що формувальне оцінювання та рефлексивні завдання дозволяють ефективно відстежувати рівень сформованості критичного мислення учнів. У висновках узагальнено результати дослідження та обґрунтовано, що проблемне навчання на матеріалі зовнішньої політики східноєвропейських держав XIV–XV ст. є дієвим засобом розвитку критичного мислення учнів. Матеріали роботи можуть бути використані в практиці викладання історії в закладах загальної середньої освіти, у підготовці майбутніх учителів історії, а також у подальших науково-методичних дослідженнях з проблем історичної освіти. Апробація результатів дослідження здійснена на Всеукраїнській науковій конференції «П’яті Грабовецькі читання», яка відбулася 4 грудня 2025 р. на тему «Роль Тевтонського ордену в складуванні передумов боротьби за Галицько-Волинську спадщину».