Читацька компетентність та залученість як чинники академічної успішності та педагогічної готовності: кількісне дослідження майбутніх учителів у системі вищої освіти

Abstract

У статті обґрунтовано вплив рівня читацької грамотності та зацікавленості на академічну успішність і педагогічну готовність 248 спеціально відібраних майбутніх учителів (студентів педагогічних спеціальностей) приватного закладу вищої освіти (142 жінки, 106 чоловіків; середній вік 22,4 роки). За допомогою структурованих анкет у дослідженні було оцінено п’ять основних цілей. Дослідження присвячене критичній прогалині в розумінні того, як навички грамотності впливають на професійну готовність учителів. Зокрема, результати продемонстрували різний рівень читацької компетентності: 35,9% респондентів було віднесено до категорії досвідчених користувачів, 18,1% — до просунутого рівня; водночас значна частка (46%) опинилася у категоріях нижче базового або базового рівня (середній бал — 67,5). Отримані дані засвідчують нерівномірність основ грамотності серед майбутніх учителів. Встановлено, що рівень залученості до читання був переважно середнім або високим (45,2% та 33,8% відповідно), проте 21% опитаних виявили низький рівень залученості. Високі показники залученості позитивно корелювали з проактивною навчальною поведінкою. Щодо використання стратегій читання, то найпоширенішими виявилися анотування (79,0%) та резюмування (69,4%), тоді як стратегії вищого порядку, такі як самоаналіз через запитання (39,1%), використовувалися значно рідше. Обмежене застосування складних стратегій свідчить про необхідність цілеспрямованого метакогнітивного навчання. Виявлено помірний і сильний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем читацької компетентності та академічною успішністю (r = 0,58, p < 0,001), це підкреслює, що рівень читацької грамотності є основним визначальним фактором результатів навчання. Важливо, що як рівень читацької грамотності (β=0,52, p<0,001), так і залученість (β=0,24, p<0,001) виявилися значущими предикторами педагогічної готовності, разом складаючи 49% дисперсії (скориговане R² = 0,48). Цей висновок підкреслює прогностичну силу грамотності та залученості щодо готовності майбутніх фахівців до викладання. У підсумку дослідження доводить, що розвинені навички читання та стійка залученість є життєво важливими для успішного навчання й професійної підготовки майбутніх педагогів. Відтак інтеґрація розвитку грамотності в програми підготовки вчителів є імперативною вимогою. Рекомендовано впроваджувати в освітній процес спеціалізовані стратегії розвитку навичок читання, зокрема воркшопи й тренінги з метакогнітивних стратегій. Подальші розвідки можуть бути спрямовані на вивчення лонгітюдного впливу вдосконалених методик навчання читанню на ефективність викладання. Робота пропонує науково обґрунтовані рекомендації для розробників навчальних планів і фахівців у галузі вищої педагогічної освіти.