Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/25610
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorПаска, Богдан Валерійович-
dc.contributor.authorБасіста, Лілія Юріївна-
dc.contributor.authorШепітак, Наталія Романівна-
dc.date.accessioned2026-06-19T09:29:00Z-
dc.date.available2026-06-19T09:29:00Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/25610-
dc.description.abstractМетою статті є комплексний аналіз реакції української діаспори на другу хвилю арештів українських дис-идентів у 1972–1973 рр., що була відповіддю радянської влади на активізацію правозахисного руху в УРСР. Мето-дологічною основою статті виступили принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а такожкомплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. У роботі використано методи аналізу та синтезу,проблемно-хронологічний, ретроспективний, метод порівняння й зіставлення інформації з різних джерел. Основуджерельної бази становлять документи із Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ),матеріали емігрантських періодичних видань. Автори приходять до висновку, що хвиля репресій 1972–1973 рр.стала одним із наймасштабніших ударів радянської каральної системи по українському дисидентському руху,що засвідчило прагнення тоталітарного режиму остаточно придушити будь-які прояви національного і куль-турного опору. У цих умовах саме українська діаспора виступила потужним чинником міжнародної солідарностіз переслідуваними інтелектуалами, митцями та правозахисниками в УРСР. Важливу роль відіграли структуриСвітового конґресу вільних українців, Українського конґресового комітету Америки, Української інформаційноїслужби «Смолоскип», які організовували маніфестації, пресконференції, культурно-просвітницькі заходи тазвернення до міжнародних інституцій. Створення спеціалізованих об’єднань надало цій діяльності системностіта стало важливим етапом структурування українського правозахисного руху за межами батьківщини. Завдякизусиллям діаспорних середовищ питання про порушення прав людини в Україні набуло міжнародного розголосу, аімена українських політв’язнів стали відомими на світовій арені. Діяльність українських емігрантських органі-зацій сприяла не лише формуванню об’єктивнішого уявлення про стан свободи слова і совісті в СРСР, але й під-живлювала моральну стійкість дисидентського руху всередині України. Активна позиція української діаспори вроки репресивної хвилі 1972–1973 рр. засвідчила її роль як важливого комунікатора між українським визвольнимрухом і міжнародною спільнотою.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectукраїнський дисидентський рухuk_UA
dc.subjectрадянські репресіїuk_UA
dc.subjectКомітет державної безпеки (КДБ)uk_UA
dc.subjectсправа "Блок"uk_UA
dc.subjectукраїнська діаспораuk_UA
dc.subjectЯрослав Стецькоuk_UA
dc.subjectСвітовий конгрес вільних українців (СКВУ)uk_UA
dc.titleЗаходи української діаспори щодо підтримки політв’язнів під час репресивної хвилі 1972–1973 рр.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ФІПМВ)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.