Український фактор у польсько-більшовицькій війні 1919 – 1920 рр.

Abstract

Бакалаврська робота присвячена дослідженню українського фактору у польсько-більшовицькій війні 1919–1920 рр. У роботі проаналізовано місце українського питання у військово-політичному протистоянні між Польщею та більшовицькою Росією, яке значною мірою розгорталося на українських землях. Особливу увагу приділено формуванню польсько-українських відносин, дипломатичним контактам між урядом УНР та Польщею, а також передумовам укладення Варшавської угоди 1920 р. Досліджено зміст і значення польсько-українського союзу, перебіг Київського походу 1920 р. та його наслідки для української державності. Авторка розкриває особливості військово-політичної співпраці між УНР і Польщею, аналізує її результати та вплив на подальший розвиток подій у регіоні. Окремо розглянуто обставини створення Галицької соціалістичної радянської республіки, діяльність Галревкому та політику більшовицької влади у Східній Галичині. У висновках наголошується, що український фактор був одним із ключових чинників польсько-більшовицької війни 1919–1920 рр. Боротьба за українські землі та підтримку українського населення значною мірою визначала політику воюючих сторін. Дослідження доводить, що польсько-український союз 1920 р., незважаючи на його суперечливість, став важливим етапом українських визвольних змагань, а події польсько-більшовицької війни суттєво вплинули на подальший розвиток України та всієї Східної Європи.