Фемінітиви української мови в переплетінні давніх і сучасних тенденцій

Abstract

Відображено тенденції розвитку фемінітивної системи української мови на сучасному етапі. Акцентовано увагу на тих фемінотворчих процесах, що розвинулися в глибокому минулому української мови (деривація фемінітивів переважно від маскулінативів, продукування фемінітивів здебільшого суфіксальним способом, формування назв жінок в основному за діяльними ознаками тощо) та зберегли свою продуктивність до сьогодні. Звернуто увагу і на процеси, що проявилися в давнину та відчутно посилилися тепер (творення фемінітивів способами префіксації, словоскладання, проникнення в українську мову іншомовних фемінітивів, розширення семантичної структури різних за значенням фемінітивів тощо). І розглянуто порівняно нові процеси в розвитку фемінітивної системи української мови (деривація фемінітивів, що характеризують лише жінок, реалізація фемінітивів як словотвірної бази, розходження питомих та іншомовних фемінітивів тощо). У комплексі давні й сучасні фемінітивні процеси дають цілісну картину про історичний розвиток фемінітивної системи української мови.