Фемінітиви в художній мові Олександра Олеся

Abstract

У статті проаналізовано фемінітиви, що відобразилися у творах Олександра Олеся. З огляду на численну кількість (до двохсот лексем) їх представлено як своєрідний фемінікон художньої мови письменника. Назви жінок розглянуто за семантичними групами, у які об’єднано фемінітиви спільного значення, а групи розміщено в порядку спаду їх кількісного складу. Аналіз семантичних об’єднань іменників-назв жінок дав можливість узагальнити, що найбільш актуальними у творах Олександра Олеся стали фемінітиви зі значеннями “мати”, “дівчина”, “жінка”, “нереальна особа жіночої статі”, важливими – і слова зі значеннями “дочка”, “дружина”, “кохана”, “красуня”, “служниця”, “ворожка” та менш продуктивними фемінітивні значення (приблизно п’ятдесят семем), реалізовані поодинокими словами. Велика кількість фемінітивів та їх значень засвідчили про багатий фемінітивний світ художньої мови Олександра Олеся, про його вміле фемінотворення, високомайстерне жіноче образотворення.