Національно-державницька позиція галичан в період розпаду СРСР

Abstract

Ідея галицького месіанства стала визначальним фактором у сприйнятті жителями Галичини змін в умовах розпаду СРСР. Якщо для більшості населення Української РСР перебудова і процеси розпаду країни супроводжувалися розгубленістю і очікуванням невідомого, то для галичан розпад СРСР став шансом реалізувати своє бачення майбутнього і нав’язати свій проект державотворення. Західні українці, базуючись на національно-визвольних традиціях, розпочали впровадження національної символіки, релігійних та національних свят; ініціювали зміни у питаннях власності і земельних відносин; відновили права греко-католицької Церкви; створили демократичні ЗМІ; розширили партійну багатоманітність і деідеологізували суспільне життя. Зміни в західних областях України супроводжувалися порушенням місцевими органами влади чинного законодавства, що виправдовувалося антигуманним характером радянських законів і потребою побудови національної держави, а також спробами поширити власне бачення майбутнього через просвітні десанти для населення Сходу і Півдня України. У своїй впевненості у правильності бачення змін галичани готові були зберегти, українську державність хоча б у рамках західноукраїнських областей. Проте проголошення 24 серпня Акту незалежності України дало можливість розгорнути державотворчу діяльність на всю країну