Дошкільна освіта і війна: нові стратегії і виклики в умовах інклюзії

Abstract

У статті окреслено виклики, з якими стикається українська дошкільна система освіта в часі російсько-української війни, що стосуються організації психолого-педагогічної діяльності з дітьми з особливими потребами (ООП). Представлено стан досліджуваної проблеми у педагогічній науці, охарактеризовано сучасні наукові публікації з проблем інклюзивної освіти та роботи з дошкільниками з інвалідністю у кризових ситуаціях. Наголошено, що діти з інвалідністю найбільше страждають у період війни (збройного конфлікту) з урахуванням фізичних, емоційних, соціальних та інфраструктурних чинників, а саме: обмежений доступ до евакуації та укриття, переривання медичної та реабілітаційної допомоги, психоемоційна нестабільність, часто інформаційна недоступність, втрата інклюзивного освітнього середовища, потреба духовної підтримки і т.п. У дослідженні проведено деякі історичні паралелі щодо воєнного дитинства у роки Другої світової війни та в ХХІ столітті: масові переміщення, психологічні травми, труднощі в наданні освітніх послуг, порушення емоційного зв’язку з батьками через розлуку, втрати тощо. Подано результати опитування педагогів, які працюють в різних регіонах України, щодо реальної картини впровадження інклюзії в дошкільному навчальному закладі в умовах воєнного стану. Запропоновано модель психолого-педагогічної інклюзивної підтримки дошкільників (їхніх родин), які отримали травматичний досвід. Визначено ефективні педагогічні стратегії інклюзивного навчання дитини у дошкільному закладі з урахуванням викликів воєнного стану: травмо-орієнтований підхід до створення безпечних умов, забезпечення індивідуалізації і диференціації виховного процесу, формування інклюзивного освітнього середовища, співпраця з батьками, робота міждисциплінарної команди супроводу та розвиток соціально-емоційного інтелекту під час ігрової діяльності.