Формування готовності до інноваційної діяльності як складова професійної підготовки майбутнього вчителя історії

Abstract

Стаття присвячена формуванню готовності майбутніх вчителів історії до інноваційної діяльності в умовах переходу сучасної освіти від традиційного до інноваційного навчання.Визначено, що готовність педагога включає усвідомлення потреби в інноваціях, володіння новітніми технологіями, орієнтованість на творчість та здатність долати труднощі. У статті висвітлено два ключові напрями роботи на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника: впровадження інноваційних технологій у навчальний процес: інтеграція інноваційної складової у спеціалізовані та методичні дисципліни ("Сучасні освітні технології", "Методика навчання історії" тощо) та використання інтерактивних методик (кейс-метод, тренінги, ділові ігри) для реалізації ідеї "педагогіки співпраці"; створення інноваційного освітнього середовища: забезпечення науково-методичної та матеріально-технічної бази, активна робота Центру інноваційних освітніх технологій «PNUEcoSystem» (впровадження ІКТ, міжнародна співпраця, популяризація STEAM-освіти).Особливу увагу приділено педагогічній практиці, яка є найважливішим етапом професійного становлення та перевірки готовності студента до самостійного впровадження інноваційних технологій в освітньому закладі.Висновки підтверджують, що комплексний підхід, який поєднує теоретичну підготовку, практичні навички та інноваційне середовище, є запорукою формування компетентного, соціально відповідального вчителя історії, здатного до постійного професійного розвитку.