Дослідницький ландшафт електронного навчання у фізичному вихованні: 2020–2025

Abstract

У сучасних умовах цифровізації освіти електронне навчання у фізичному вихованні визначається як перспективний напрям трансформації освітнього процесу, особливо в контексті дистанційного та змішаного навчання. Однак відсутність системного аналізу дослідницького ландшафту ускладнює розробку та організоване впровадження цифрових інструментів. Мета дослідження: здійснити комплексний аналіз дослідницького ландшафту електронного навчання у фізичному вихованні за період 2020–2025 років. Матеріали та методи. Ми використовували бібліометричний підхід з аналізом даних Google Scholar за допомогою програм Publish or Perish, Zotero та Vosviewer. Остаточний аналіз включав 414 наукових джерел після ретельного відбору. Ключові терміни були картографовані, згруповані в тематичні групи, а також оцінена сила зв’язків між поняттями. Бібліометричні дані були доповнені емпіричним опитуванням 24 фахівців у галузі фізичного виховання, які оцінили своє ставлення до основних напрямів розвитку електронного навчання за допомогою авторської анкети. Аналіз відповідей респондентів продемонстрував узгодженість анкети на рівні α–Кронбаха = 0.92. Результати. Міцні концептуальні зв’язки між термінами засвідчують про формування сталих напрямів досліджень. Аналіз ключових слів умовжливив виявлення 27 релевантних термінів, згрупованих у п’ять кластерів: 1) мобільні технології та гейміфікація; 2) онлайн та змішане навчання; 3) передові технології (штучний інтелект, віртуальна/доповнена реальність); 4) великі дані та масові відкриті онлайн-курси; 5) відео та навчальні платформи. Найбільш часто вживаними термінами були “додаток”, “платформа” та “інтернет”, що свідчить про домінування досліджень прикладних мережевих технологій. Результати опитування показали, що більшість вчителів позитивно сприймають ідею впровадження цифрових технологій у фізичне виховання. Найбільшу підтримку отримали такі напрями, як: створення національних платформ (пов’язане з кластерами 4 та 5), адаптація цифрових ресурсів до вікових і фізіологічних особливостей учнів (пов’язане з кластером 1) та необхідність професійної підготовки вчителів (пов’язане з кластерами 1–5). Водночас респонденти наголосили, що традиційні форми навчання не можуть бути повністю замінені цифровими інструментами, підкреслюючи важливість моделей змішаного навчання (пов’язане з кластерами 2 та 3). Висновки. Отримані результати свідчать про те, що дослідницький ландшафт електронного навчання у фізичному вихованні структурований навколо ключових технологічних концепцій, де найвищий рівень займають цифрові платформи, мобільні додатки й мультимедійний контент. Водночас, імерсивні технології (віртуальна і доповнена реальність) та аналітичні інструменти менш поширені в дослідженнях, що свідчить про потенціал їх розвитку. Очікується, що визначені кластери будуть використані для побудови ефективних навчальних платформ, орієнтованих на фізичне виховання. Адже педагогічна спільнота демонструє готовність до цифровізації, але потребує методологічної підтримки, навчання та інституційної допомоги. Подальші дослідження мають бути зосереджені на експериментальній перевірці ефективності імерсивних технологій, розробці українських систем управління навчанням і вивченні впливу електронного навчання на освітні та практичні результати студентів.