Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/23585
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorІсламі, Весел-
dc.contributor.authorДжиле, Тотай-
dc.date.accessioned2025-10-02T08:58:50Z-
dc.date.available2025-10-02T08:58:50Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationІсламі Весел. Від народних казок до національної ідентичності: освітній вплив албанської дитячої літератури в Косово / Весел Ісламі, Тотай Джиле // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2025. - Т. 12. - № 3. - С. 113-133.uk_UA
dc.identifier.other10.15330/jpnu.12.3.113-133-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/23585-
dc.description.abstractМетою цього дослідження було визначити вплив систематичного використання творів албанської дитячої літератури на розвиток національної ідентичності та ціннісних орієнтацій серед учнів початкової школи у Косово. У дослідженні використовувалися: системний підхід, порівняльний метод, критичний аналіз теоретичних джерел і методи збору емпіричних даних, включаючи опитування, напівструктуровані інтерв’ю та формувальний експеримент, проведений у п’яти початкових школах у різних реґіонах Косово (з листопада 2024 року по січень 2025 року за участi 78 учнів 3 та 4 класів). Результати дослідження показали, що албанська дитяча література виконує п’ять взаємопов’язаних функцій: культурно-ідентифікаційну, когнітивно-розвивальну, морально-освітню, емоційно-естетичну та терапевтичну. Формувальний експеримент виявив значне зростання балів національної ідентичності в експериментальній групі (з 3,42 до 4,38 балів) порівняно з контрольною групою (з 3,39 до 3,67 балів). Найефективнішими у формуванні національної ідентичності виявилися народні казки та легенди (4,72 з 5), історичні оповідання (4,68) та патріотична поезія (4,65). Серед ціннісних орієнтацій найбільш помітні зміни спостерігалися у показниках “Повага до старших та збереження традицій” (збільшення на 31%), “Патріотизм та любов до батьківщини” (29%) та “Чесність i справедливість” (26%). Порівняльний аналіз різних літературних жанрів показав, що поетичні твори найефективніші у розвитку фонематичної свідомості та збагаченні словникового запасу, проза сприяє розвитку зв’язного мовлення, тоді як драматичні тексти сприяють діалогічному мовленню та комунікативним навичкам. Було виявлено сильну кореляцію між інтенсивністю читання албанської дитячої літератури та рівнем знань про національну історію та культуру (r=0,74, p<0,01), що підтверджує значення систематичного читання як ефективного засобу формування національної ідентичності.uk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.publisherКарпатський національний університет імені Василя Стефаникаuk_UA
dc.subjectнаціональна ідентичністьuk_UA
dc.subjectціннісні орієнтаціїuk_UA
dc.subjectмовні компетенціїuk_UA
dc.subjectпоетичні твориuk_UA
dc.subjectдраматичні твориuk_UA
dc.titleВід народних казок до національної ідентичності: освітній вплив албанської дитячої літератури в Косовоuk_UA
dc.title.alternativeFrom Folk Tales to National Identity: Educational Impact of Albanian Children’s Literature in Kosovouk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Т. 12, № 3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
art_8_VESEL ISLAMI, GJYLË TOTAJ.pdf582.82 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.