Економічна складність міжнародної торгівлі між Україною та країнами ЄС в умовах двосторонньої лібералізації митного регулювання

Abstract

Мета дослідження. Метою статті є виявлення змін у структурній складності міжнародної торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу в умовах лібералізації митного регулювання, зокрема в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), на основі розрахунку ECI. Дослідження спрямоване на виявлення якісних змін у структурі торговельних потоків між Україною та її ключовими партнерами внаслідок інтеграційних процесів. Методи. У роботі застосовано метод спектрального аналізу для розрахунку Індексу економічної складності (ECI) на основі матриць виявлених порівняльних переваг (RCA) за 2014–2024 роки. До аналізу включено 27 країн ЄС, Велику Британію, а також Китай, США, Індію, Швейцарію та інших торгових партнерів. Додатково використано індикатори диверсифікації експорту, поширеності товарів (ubiquity) та Метод відображень (Method of Reflections). Наукова новизна. Запропоновано нові похідні індикатори —ΔECI (різниця між національним та світовим рівнями складності) та Індекс зростання складності (IGS), які дозволяють комплексно оцінити якісну динаміку торгівлі. Здійснено аналітичне групування країн за рівнем ΔECIдля виявлення партнерів, що сприяють або стримують інтеграцію України до ринків складної продукції. Результати. Встановлено, що торгівля України з країнами ЄС демонструє вищий рівень економічної складності торгівлі з Україною порівняно зі світовими та регіональними показниками, особливо після повного впровадження ПВЗВТ у 2017 році. Найвищі значення ECI зафіксовано у торгівлі з Німеччиною, Францією та Великою Британією. Торгівля з азійськими та близькосхідними країнами має нижчі показники складності. Висновки.Результати підтверджують гіпотезу про те, що митна лібералізація сприяє структурним змінам на користь продукції з вищою доданою вартістю. Індекс економічної складності виступає ефективним інструментом для оцінки інтеграції України у глобальні та регіональні ланцюги доданої вартості (GVCs) та обґрунтовує доцільність продовження інституційного зближення з ЄС, зокрема створення митного союзу.