Ментальне здоров’я та освітня екосистема: психологічна архітектоніка сучасної освіти.

Abstract

У статті розглядаються концептуальні засади забезпечення ментального здоров’я учасників освітнього процесу в контексті розвитку освітньої екосистеми. Мета дослідження – дослідити особливості впливу освітньої екосистеми на ментальне здоров’я учасників освітнього процесу, зокрема учнів, педагогів і батьків; визначити ключові психолого-педагогічні чинники, що сприяють збереженню психоемоційного благополуччя, а також обґрунтувати ефективні стратегії взаємодії між школою, сім’єю та соціальним середовищем. Дослідження здійснювалося на основі методів дослідження: комплексного міждисциплінарного підходу, що включає аналіз психолого-педагогічних концепцій, структурно-функціональний аналіз освітніх стратегій, спрямованих на підтримку ментального здоров'я, а також моделювання ефективних практик взаємодії між учнями, педагогами та батьками. Використано когнітивно-біхевіоральний підхід до оцінки психоемоційного стану учасників освітнього процесу, психодидактичне моделювання для виявлення ключових механізмів стресостійкості, а також елементи контент-аналізу освітніх програм і практик психологічної підтримки в навчальних закладах​. Результати дослідження. Доведено, що інтеграція принципів нейропедагогіки, біофільного дизайну освітнього простору та адаптивного навчання значно покращує психоемоційний стан учнів і вчителів. Встановлено, що системна психологічна підтримка сприяє підвищенню рівня емоційної саморегуляції та рефлексії, що, у свою чергу, зменшує ризики стресу та професійного вигорання. Запропоновано структурну модель освітньої екосистеми, орієнтованої на збереження ментального здоров’я через інтеграцію інноваційних психологічних і педагогічних підходів. Висновки. Запропонована концепція психологічної архітектоники освіти дозволяє забезпечити гармонійний розвиток особистості в освітньому середовищі. Виявлено необхідність системного підходу до збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу, що включає психоемоційну підтримку, когнітивну гігієну та розвиток емоційного інтелекту. Отримані результати можуть бути використані для розробки освітніх програм, спрямованих на психологічну безпеку та формування стійких моделей адаптації в умовах сучасних освітніх викликів.