Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/24351
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАріфай Хоті, Арта-
dc.contributor.authorХасані Вайолет, Вісока-
dc.date.accessioned2026-01-08T08:21:21Z-
dc.date.available2026-01-08T08:21:21Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationАріфай Хоті А. Підвищення корпоративної прозорості та підзвітності завдяки державному аудиту: міжкраїновий аналіз регуляторної практики / Арта Аріфай Хоті, Вісока Хасані Вайолет // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2025. - Т. 12. - № 4. - С. 162-179.uk_UA
dc.identifier.other10.15330/jpnu.12.4.162-179-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/24351-
dc.description.abstractМетою цього дослідження було встановити роль державного аудиту у забезпеченні прозорості та підзвітності корпоративного управління в різних інституційних системах. Аналіз охопив шість компаній з Австрії, Німеччини та Косово (по дві з кожної країни), які працюють у стратегічно важливих секторах – енергетиці, телекомунікаціях та банківській справі. Період дослідження охоплював 2020-2024 роки. Для оцінки практики реагування на аудиторські рекомендації було застосовано методологію тематичного дослідження разом із аналізом контенту аудиторських звітів. Результати дослідження виявили системний вплив аудиту на управлінські процеси: у Німеччині та Австрії рівень виконання аудиторських директив досяг 87,4% та 81,2% відповідно, що супроводжувалося цифровізацією звітності, впровадженням блокчейн-рішень та розробкою внутрішніх планів реагування. Компанії в Німеччині та Австрії використовували національні платформи електронної звітності та протоколи XBRL, що сприяло своєчасному проведенню аудитів та доступу до супровідної документації. Натомість, рівень виконання в Косово не перевищував 43,6%, при цьому понад 50% аудитів все ще проводилися в паперовому форматі, що значно знижує ефективність контролю. Частота порушень бухгалтерського обліку, подвійного обліку витрат та невідповідностей у документації була вищою серед косовських фірм. Результати показали сильну кореляцію між цифровою інтеграцією, реагуванням організації на аудит та якістю управлінських коригувань: у німецьких фірмах середній час реагування на зауваження аудитора скоротився до 5 днів, тоді як у Косово він залишився незмінним – понад 21 день. У дослідженні пропонується концептуальна модель, що інтегрує цифрові, поведінкові та регуляторні фактори для пояснення ефективності аудиту в умовах інституційного ризику. Результати є практично актуальними для країн з перехідною економікою, особливо щодо розвитку інфраструктури цифрового контролю та підвищення прозорості корпоративної звітності.uk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.publisherКарпатський національний університет імені Василя Стефаникаuk_UA
dc.subjectуправлінська підзвітністьuk_UA
dc.subjectперевірка звітностіuk_UA
dc.subjectінституційний ризикuk_UA
dc.subjectвнутрішній контрольuk_UA
dc.titleПідвищення корпоративної прозорості та підзвітності завдяки державному аудиту: міжкраїновий аналіз регуляторної практикиuk_UA
dc.title.alternativeEnhancing Corporate Transparency and Accountability Through Public Auditing: a Cross-Country Analysis of Regulatory Practicesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Т. 12, № 4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
art_12_ ARTA HOTI ARIFAJ, VJOLLCA VISOKA HASANI.pdf601.37 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.