Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/24351| Title: | Підвищення корпоративної прозорості та підзвітності завдяки державному аудиту: міжкраїновий аналіз регуляторної практики |
| Other Titles: | Enhancing Corporate Transparency and Accountability Through Public Auditing: a Cross-Country Analysis of Regulatory Practices |
| Authors: | Аріфай Хоті, Арта Хасані Вайолет, Вісока |
| Keywords: | управлінська підзвітність перевірка звітності інституційний ризик внутрішній контроль |
| Issue Date: | 2025 |
| Publisher: | Карпатський національний університет імені Василя Стефаника |
| Citation: | Аріфай Хоті А. Підвищення корпоративної прозорості та підзвітності завдяки державному аудиту: міжкраїновий аналіз регуляторної практики / Арта Аріфай Хоті, Вісока Хасані Вайолет // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2025. - Т. 12. - № 4. - С. 162-179. |
| Abstract: | Метою цього дослідження було встановити роль державного аудиту у забезпеченні прозорості та підзвітності корпоративного управління в різних інституційних системах. Аналіз охопив шість компаній з Австрії, Німеччини та Косово (по дві з кожної країни), які працюють у стратегічно важливих секторах – енергетиці, телекомунікаціях та банківській справі. Період дослідження охоплював 2020-2024 роки. Для оцінки практики реагування на аудиторські рекомендації було застосовано методологію тематичного дослідження разом із аналізом контенту аудиторських звітів. Результати дослідження виявили системний вплив аудиту на управлінські процеси: у Німеччині та Австрії рівень виконання аудиторських директив досяг 87,4% та 81,2% відповідно, що супроводжувалося цифровізацією звітності, впровадженням блокчейн-рішень та розробкою внутрішніх планів реагування. Компанії в Німеччині та Австрії використовували національні платформи електронної звітності та протоколи XBRL, що сприяло своєчасному проведенню аудитів та доступу до супровідної документації. Натомість, рівень виконання в Косово не перевищував 43,6%, при цьому понад 50% аудитів все ще проводилися в паперовому форматі, що значно знижує ефективність контролю. Частота порушень бухгалтерського обліку, подвійного обліку витрат та невідповідностей у документації була вищою серед косовських фірм. Результати показали сильну кореляцію між цифровою інтеграцією, реагуванням організації на аудит та якістю управлінських коригувань: у німецьких фірмах середній час реагування на зауваження аудитора скоротився до 5 днів, тоді як у Косово він залишився незмінним – понад 21 день. У дослідженні пропонується концептуальна модель, що інтегрує цифрові, поведінкові та регуляторні фактори для пояснення ефективності аудиту в умовах інституційного ризику. Результати є практично актуальними для країн з перехідною економікою, особливо щодо розвитку інфраструктури цифрового контролю та підвищення прозорості корпоративної звітності. |
| URI: | http://hdl.handle.net/123456789/24351 |
| Appears in Collections: | Т. 12, № 4 |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| art_12_ ARTA HOTI ARIFAJ, VJOLLCA VISOKA HASANI.pdf | 601.37 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.