Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/25236
Назва: Використання ментальних карт у вивченні гуманітарних наук студентами закладу вищої освіти
Інші назви: Use of Mind Maps in Learning Humanities by Higher Education Students
Автори: Валентьєва, Тетяна Іванівна
Пак, Антоніна
Докучаєва, Вікторія Вікторівна
Сорока, Ірина
Степаненко, Олена Іванівна
Ключові слова: критичне мислення
гуманітарні науки
когнітивна гнучкість
організація знань
інтеграція знань
візуалізація інформації
Дата публікації: 2026
Видавництво: Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Валентьєва Т. І. Інтерактивне вивчення української мови серед студентів за допомогою чат-ботів на базі штучного інтелекту / Т. І. Валентьєва, А. Пак, В. В. Докучаєва, І. Сорока, О. І. Степаненко // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2026. - Т. 13. - № 1. - С. 129-144.
Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є визначення впливу інтелект-карт (mind maps) на вивчення гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти та виявлення їхнього потенціалу для вдосконалення аналітичних, рефлексивних і когнітивних умінь студентів. У роботі застосовано комплексну методологію, що поєднує стандартизоване тестування (Watson-Glaser Critical Thinking Appraisal, Reflective Practice Questionnaire, Coping Flexibility Scale-Revised), анкетування, структуроване спостереження та статистичні методи — дисперсійний аналіз (ANOVA), кореляційний аналіз і парний t-тест. Емпіричну вибірку становили 120 студентів гуманітарних спеціальностей, випадковим чином розподілених на контрольну й експериментальну групи, що забезпечило валідність і надійність отриманих результатів. Дослідження тривало два навчальні семестри та включало пре-тестування, експериментальне втручання і пост-тестування. Результати показали, що 80 % студентів відзначили високу ефективність інтелект-карт у структуруванні навчального матеріалу, а 75 % — суттєве покращення критичного й рефлексивного мислення. Середнє значення за категорією «адаптивне копінгування» зросло з 3,45 до 4,30, а за категорією «самооцінювання» — з 3,00 до 4,00; величина ефекту коливалася в межах 0,70-0,80, що підтверджує статистично значущий вплив на результати навчання. Інтелект-карти також сприяли когнітивній гнучкості, міждисциплінарній інтеграції та підвищенню залученості студентів у навчальний процес. Наукова новизна дослідження полягає в емпіричному підтвердженні довготривалих когнітивних, рефлексивних і інтегративних ефектів використання інтелект-карт, що вперше кількісно доведено в контексті гуманітарної освіти. Запропоновано педагогічну модель інтеграції інтелект-карт у структуру університетських курсів, яка розкриває новий погляд на взаємодію візуального, аналітичного та критичного мислення. Практичне значення полягає у використанні інтелект-карт як ефективного освітнього інструменту для покращення розуміння й структурування знань, підвищення автономії, мотивації та когнітивної активності студентів у системі вищої освіти.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/25236
Розташовується у зібраннях:Т. 13, № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
art_9+_TATYANA VALENTIEVA, ANTONINA PAK, VIKTORIIA DOKUCHAIEVA.pdf674.62 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.