Використання ментальних карт у вивченні гуманітарних наук студентами закладу вищої освіти

Abstract

Метою дослідження є визначення впливу інтелект-карт (mind maps) на вивчення гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти та виявлення їхнього потенціалу для вдосконалення аналітичних, рефлексивних і когнітивних умінь студентів. У роботі застосовано комплексну методологію, що поєднує стандартизоване тестування (Watson-Glaser Critical Thinking Appraisal, Reflective Practice Questionnaire, Coping Flexibility Scale-Revised), анкетування, структуроване спостереження та статистичні методи — дисперсійний аналіз (ANOVA), кореляційний аналіз і парний t-тест. Емпіричну вибірку становили 120 студентів гуманітарних спеціальностей, випадковим чином розподілених на контрольну й експериментальну групи, що забезпечило валідність і надійність отриманих результатів. Дослідження тривало два навчальні семестри та включало пре-тестування, експериментальне втручання і пост-тестування. Результати показали, що 80 % студентів відзначили високу ефективність інтелект-карт у структуруванні навчального матеріалу, а 75 % — суттєве покращення критичного й рефлексивного мислення. Середнє значення за категорією «адаптивне копінгування» зросло з 3,45 до 4,30, а за категорією «самооцінювання» — з 3,00 до 4,00; величина ефекту коливалася в межах 0,70-0,80, що підтверджує статистично значущий вплив на результати навчання. Інтелект-карти також сприяли когнітивній гнучкості, міждисциплінарній інтеграції та підвищенню залученості студентів у навчальний процес. Наукова новизна дослідження полягає в емпіричному підтвердженні довготривалих когнітивних, рефлексивних і інтегративних ефектів використання інтелект-карт, що вперше кількісно доведено в контексті гуманітарної освіти. Запропоновано педагогічну модель інтеграції інтелект-карт у структуру університетських курсів, яка розкриває новий погляд на взаємодію візуального, аналітичного та критичного мислення. Практичне значення полягає у використанні інтелект-карт як ефективного освітнього інструменту для покращення розуміння й структурування знань, підвищення автономії, мотивації та когнітивної активності студентів у системі вищої освіти.