Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/25237
Назва: Архітектура систем оцінювання у вищій освіті: багаторівнева модель і діагностичні критерії
Інші назви: Architecture of Assessment Systems in Higher Education: Multilevel Model and Diagnostic Criteria
Автори: Запорожець, Антон
Запорожець, Тетяна Василівна
Ключові слова: вища освіта
конструктивне узгодження
формувальне оцінювання
узгодженість оцінювання
дизайн оцінювання
Дата публікації: 2026
Видавництво: Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Запорожець А. Архітектура систем оцінювання у вищій освіті: багаторівнева модель і діагностичні критерії / А. Запорожець, Т. В. Запорожець // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2026. - Т. 13. - № 1. - С. 145-160.
Короткий огляд (реферат): Системи оцінювання у вищій освіті зазвичай описують через шкали, бали та формальні процедури. Проте чи можна, спираючись лише на тип шкали або інструменти, зрозуміти, яку функцію реально виконує оцінювання – підтримку навчання чи адміністративний контроль? Чому формально подібні системи в різних університетах призводять до принципово різних освітніх практик і поведінкових стратегій здобувачів? Оцінювання не може бути адекватно проаналізоване через окремі елементи, оскільки однакові за формою рішення можуть виконувати принципово різні функції залежно від механізму їх формування, поєднання та використання. Метою статті є розробка архітектурної аналітичної рамки для проєктування та діагностики систем оцінювання у вищій освіті як багаторівневої конфігурації взаємопов’язаних рішень. Для досягнення цієї мети систематизовано різнорідні характеристики систем оцінювання як варіанти рішень на окремих рівнях архітектури, змодельовано типові конфігурації систем для різних інституційних цілей та розроблено діагностичні критерії для аналізу конструктивної узгодженості конкретної системи оцінювання. Наукова новизна полягає у запропонованому архітектурному підході, який розглядає оцінювання як багаторівневу конфігурацію рішень: концептуальний рівень визначає простір варіантів для методологічного рівня, який модифікується регуляторними параметрами та реалізується через організаційні форми. Представлено типові траєкторії оцінювання і діагностичний інструментарій для оцінки їх узгодженості. Модель операціоналізує принцип балансу між педагогічно бажаним, технічно можливим і адміністративно допустимим, щоб проєктувати системи для усвідомленого навчання навіть в умовах інституційних обмежень. Основний висновок: системи оцінювання є коректною лише за умови внутрішньої архітектурної узгодженості між рівнями.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/25237
Розташовується у зібраннях:Т. 13, № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
art_10+_ANTON ZAPOROZHETS, TETIANA ZAPOROZHETS.pdf1.25 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.