Формування стресостійкості молодших школярів засобами дитячої літератури.

Abstract

У статті здійснено теоретичне обґрунтування педагогічного потенціалу дитячої літератури як засобу формування стресостійкості молодшихшколярів в умовах сучасних соціальних викликів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням рівня стресу у дітей молодшого шкільного віку, спричи-неного воєнними подіями, суспільною нестабільністю, інформаційним переван-таженням та навчальними труднощами. На основі аналізу психологічних і педагогічних досліджень уточнено зміст поняття «стресостійкість». Виокремлено ключові компоненти стресостійкості молодших школярів: самооцінку і впевненість у власних силах, соціальну підтримку, емоційний інтелект і поведінкову регуляцію. Узагальнено класифікацію стресогенних чинників, що впливають на учнів, та окреслено особливості їхніх реакцій на стрес.Особливу увагу приділено аналізу сучасної дитячої літератури як безпечного простору для проживання складних емоцій і формування (під час читання та роботи з текстом) адаптивних копінг-стратегій. Зауважено, що тематичне наповнення творів охоплює типові для дитини стресові ситуації –міжособистісні конфлікти, невпевненість у собі, навчальні труднощі, сімейні проблеми, втрати, зміни соціального середовища, переживання травм, зумовленихвійною.Розглянуто твори українських і зарубіжних авторів (Тані Стус, Катерини Єгорушкіної, Анджели Нанетті, Ульфа Старка), що репрезентують наративи подолання втрат, тривоги, невизначеності й змін, актуальних для досвіду сучасної дитини. Обґрунтовано необхідність педагогічного посередництва та інтеграції інноваційних технологій навчання (гейміфікації, рольових ігор, мультимедійних і кейс-технологій) у процес роботи з художнім текстом.