Кримінальні справи побутового характеру як метод боротьби радянського режиму проти дисидентки Ганни Михайленко в 1970-х рр.

Abstract

У статті досліджено кримінальні справи побутового характеру, які виступали одним із засобів боротьби радянського режиму проти дисидентки Ганни Михайленко у 1970‑х рр. Джерельна база статті включає раніше засекречені документи відкритої проти правозахисниці кримінальної справи з Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) в Одеській області, а також збірку матеріалів «Діагноз КҐБ: шизофренія», у якій опубліковано інтерв’ю з нею та окремі документи з її справи. Автори ретельно аналізують передумови, перебіг і результати судових процесів проти Г. Михайленко в 1977 і 1979 рр. У роботі використано методи аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний, ретроспективний, метод порівняння та зіставлення інформації з різних джерел для встановлення об’єктивної картини подій. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що окреслена проблема досі не стала предметом повноцінного вивчення у сучасній українській історіографії. Автори роблять висновок про те, що активна участь Г. Михайленко у правозахисному русі в Одесі не могла залишатися поза увагою Комітету державної безпеки (КДБ). Порушені проти неї кримінальні справи 1977 р. і 1979 р. були використані радянськими спецслужбами як інструмент цілеспрямованого морального тиску на дисидентку, її репутаційної компрометації та дискримінації в суспільстві. Обидва провадження ініціювалися в період активізації правозахисного руху, зумовленого створенням Української Гельсінської групи (УГГ). Слідство в цих справах мало формалізований характер. У перебіг розслідувань здійснювалося безпосереднє втручання органів КДБ, зокрема через тиск і залякування свідків. Переслідування Г. Михайленко у 1970-х рр. стало основою для розгортання нової репресивної кампанії проти неї, що призвела до фабрикації кримінальної справи 1980 р. за суто політичними статтями Кримінального кодексу (КК) УРСР і ув’язнення дисидентки в спеціальній психіатричній лікарні.