Використання архівних матеріалів у навчальному процесі як засіб формування емпіричного історичного пізнання

Abstract

Актуальність дослідження зумовлено зростанням потреби у впровадженні емпіричних практик в історичну освіту, коли опрацювання первинних джерел є інструментом формування критичного мислення та здатності працювати з фактами у середовищі надлишку інформації. Архівні матеріали відіграють провідну роль у цьому процесі, однак їхнє ефективне застосування досі обмежується розрізненістю цифрових платформ, методичними прогалинами та недостатньою підготовкою викладачів. Метою статті є обґрунтування значення архівних досліджень у формуванні емпіричного історичного мислення. Методологія дослідження ґрунтувалася на поєднанні джерелознавчих засад, порівняльно-аналітичного методу, контент-аналізу сучасних освітніх практик та систематизації емпіричних даних, наведених у наукових публікаціях з історико-педагогічної тематики.