Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/24351
Назва: Підвищення корпоративної прозорості та підзвітності завдяки державному аудиту: міжкраїновий аналіз регуляторної практики
Інші назви: Enhancing Corporate Transparency and Accountability Through Public Auditing: a Cross-Country Analysis of Regulatory Practices
Автори: Аріфай Хоті, Арта
Хасані Вайолет, Вісока
Ключові слова: управлінська підзвітність
перевірка звітності
інституційний ризик
внутрішній контроль
Дата публікації: 2025
Видавництво: Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Аріфай Хоті А. Підвищення корпоративної прозорості та підзвітності завдяки державному аудиту: міжкраїновий аналіз регуляторної практики / Арта Аріфай Хоті, Вісока Хасані Вайолет // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2025. - Т. 12. - № 4. - С. 162-179.
Короткий огляд (реферат): Метою цього дослідження було встановити роль державного аудиту у забезпеченні прозорості та підзвітності корпоративного управління в різних інституційних системах. Аналіз охопив шість компаній з Австрії, Німеччини та Косово (по дві з кожної країни), які працюють у стратегічно важливих секторах – енергетиці, телекомунікаціях та банківській справі. Період дослідження охоплював 2020-2024 роки. Для оцінки практики реагування на аудиторські рекомендації було застосовано методологію тематичного дослідження разом із аналізом контенту аудиторських звітів. Результати дослідження виявили системний вплив аудиту на управлінські процеси: у Німеччині та Австрії рівень виконання аудиторських директив досяг 87,4% та 81,2% відповідно, що супроводжувалося цифровізацією звітності, впровадженням блокчейн-рішень та розробкою внутрішніх планів реагування. Компанії в Німеччині та Австрії використовували національні платформи електронної звітності та протоколи XBRL, що сприяло своєчасному проведенню аудитів та доступу до супровідної документації. Натомість, рівень виконання в Косово не перевищував 43,6%, при цьому понад 50% аудитів все ще проводилися в паперовому форматі, що значно знижує ефективність контролю. Частота порушень бухгалтерського обліку, подвійного обліку витрат та невідповідностей у документації була вищою серед косовських фірм. Результати показали сильну кореляцію між цифровою інтеграцією, реагуванням організації на аудит та якістю управлінських коригувань: у німецьких фірмах середній час реагування на зауваження аудитора скоротився до 5 днів, тоді як у Косово він залишився незмінним – понад 21 день. У дослідженні пропонується концептуальна модель, що інтегрує цифрові, поведінкові та регуляторні фактори для пояснення ефективності аудиту в умовах інституційного ризику. Результати є практично актуальними для країн з перехідною економікою, особливо щодо розвитку інфраструктури цифрового контролю та підвищення прозорості корпоративної звітності.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/24351
Розташовується у зібраннях:Т. 12, № 4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
art_12_ ARTA HOTI ARIFAJ, VJOLLCA VISOKA HASANI.pdf601.37 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.